Віконечко у світ
Уже декілька
днів племінниця Діана
просить, щоб я завела
її до дитячої бібліотеки.
Бібліотеку для дітей №2,
що на вулиці Івана Франка,
ми вибрали не випадково.
По-перше, це найближча
до нас бібліотека, а
по-друге, будинок нагадує невеличкий
палац. І ось ми прийшли.
Перше враження: ми потрапили
в казку. І це справді так, бо коли заходиш
до відділу обслуговування дошкільнят, неначе
потрапляєш у казковий світ. Стіни
розмальовані казковими героями. Вражають
десятки картин, зроблені з паперу.
Поки Діана вибирає книги, я
розглядaю альбом „Життя бібліотеки у
фотознімках".
Світлини показують, що діти
не лише читають книги, пишуть, реферати,
готуються до занять, вони творять красу.
Цілими гуртами діти працюоть над однією
картиною чи певним виробом.
– Школярі до нас приходять
цілим класом. Часто ми творимо каргини по
два примірники: один вони забирають до
школи, один дарують бібліотеці. Робота з
класом, на нашу думку, здружує дітїй та
вчить працювати в колективі, — розповідає
завідувач бібліотеки Галина Компанієць.
Учні неодноразово
зустрічаються з відомими людьми, а улюбленою
їхньою гостею є поетеса, мисткиня витинанки
і агітації Марта Чопик. Майстриняі
паперопластики навчає дітей робити чудові
витвори з паперу з допомогою ножиць та клею.
Подобається дітям і презентації поетичних
книг Марти Чопик. Якщо ви хочете потрапити у
країну прекрасного, то обо’язково завітайте
на виставку паперопластики Марти Чопик, яка
постійно діє і поповнюється новими
експонатами у дитячій бібліотеці №2.
Працівники бібліотеки
вітають Марту Чопик з ювілеєм, який вона
святкує цього року, і бажають їй міцного
здоров'я і натхнення у творчих починаннях.
Також у бібліотеці працюють
клуби за інтересами. Літературно-мистецькі
години «Витинанки, візерунки — це найкращі
подарунки», «Христос воскрес – Воістину
воскрес», «У фарбах катається, до церкви
збирається» чи не найбільше подобаються
дітям.
— Ми вчимо дітей не лише
споглядати чужу красу, а й творити прекрасне
своїми руками, — наголошує Галина
Компанієць.
Відвідують діти і
бібліотечні уроки, щоб уміти користуватися
каталогами та картотеками. З ними проводять
конкурси малюнка „Моя бібліотека",
обговорюють прочитані книги та визначають
найкращих читачів. Відкрито також
Інтернет-центр, де учні можуть знайти
потрібну інформацію. А наймолодші
відвідувачі із задоволенням дивляться
мультфільми.
Найбільше відвідують
бібліотеку учні шкіл №№1, 4, 5, 24 та
вихованці дитячих садків. Проте є серед
відвідувачів і дорослі.
— У нас записані цілі
родини, які читають разом з дітьми. Це
родини Котовських, Врублевських, Дядьо,
Дивак та багато інших, – розповідає Галина
Компанієць.
Постійний читач пенсіонер
Володимир Якобчук відвідує бібліотеку вже
понад 20 років.
— Перший раз я прийшов до
бібліотеки з донькою. Тоді і сам записався.
Цікавлюся історією, — говорить він.
Володимир Якобчук називає
бібліотеку аптекою для душі, бо тут можна
відпочити думками.
На сьогодні, як зазначила
завідувач бібліотеки, діти найбільше читають
пригодницьку та програмну літературу. Проте
часто працівники бібліотеки роблять виставки
та знайомлять читачів з новинками і творами,
які читали ще їхні батьки.
І хоча невеликим є персонал,
всього 4 працівники, вони бачать бібліотеку
очима дітей, є великими друзями дітей і
книги. Багато з того, про що мріють читачі,
запроваджується в життя. Допомагає в цьому
видавництво „Богдан", Київська парламентська
бібліотека, а також люди, які дарують книги.
Особливо вдячні працівники закладу Елеонорі
Яремчук, дружині почесного президента ВАТ
„Ватра" Романа Яремчука, земний шлях якого
обірвався наприкінці минулого року, яка
піднесла бібліотеці в подарунок чимало
корисних книг.
Про все, що тут створюється
і чим живе бібліотека, коротко не скажеш.
Але приємно, що є колектив, який робить все,
щоб не згасло у дітей бажання пізнавати світ
через книгу.
Валентина МОРОЗ.
. |