«Якщо ти будеш у моїй країні...»

Минає 200 років, як в обіймах Кременця народився огнистий Ангел Волині - Юліуш Словацький

У дитячій бібліотеці №3, що на Східному масиві у Тернополі, відбувся семінар, присвячений цьо­му видатному поету. Участь у ньо­му взяли вчителі зарубіжної літе­ратури міста. Згодом зізнались, що отримали неймовірний заряд уми­ротворення та збагатились інтелек­туально.

Теплу атмосферу створили учні 11-Б класу Тернопільської 15-ї школи, які разом зі своєю вчитель­кою Ганною Яремко підготували чудову літературно-музичну ком­позицію. Радісно від того, що діти змогли передати радість і біль душі нашого земляка, його тугу за рідним краєм. Адже хоча Юліуш і став найславетнішим поетом Польщі, та де б не був, чи в Па­рижі, чи в Берліні, чи у Вільно (нині Вільнюс), чи в Каїрі, Парижі або Лондоні, завше горнувся сер­цем до рідної Волині.

«Якщо ти будеш у моїй країні, де котить Іква хвилі свої сині, де гори пнуться у блакить високу, де дзвонить місто над сріблом пото­ку» - так зворушливо-захоплено він запрошував своїм поетичним словом кожного до Кременця, де жив упродовж 1809 - 1811 років (до переїзду батьків, Евзебіуша та Саломеї, у Вільно).

У бібліотеці того дня лунали пісні на слова нашого видатного земляка, його вірші. Школярі переповіли присутнім цікаві факти з життя поета, зачитали уривки з листів Юліуша до матері.

«Ось і день моїх уродин... О мамо! Розпочав я рік 25-й. Як той час пливе! Вчора одержав вашого лис­та, який був для мене наймилішим спілкуванням, хоч сумним... Іноді так напружую уяву, що бачу вас - бачу Кременець», - писав він із Женеви 23 серпня далекого 1833 року.

І нині у невеликому місті над Іквою сама річечка, і місцина, і книгозбірня та вулиця його імені, і навіть голуби на підвіконнях – все наче промовляє, якого вдячно­го сина народила ця благословен­на земля.

Тамара Качалуба,

директор Тернопільської дитячої бібліотеки №3.

..